Богатыри тянут вагоны

Уявiть собi нашi хлопцi потягнули 320 тонн! Таке не вдавалося ранiше нiкому... Однак Володимир Муравльов та Михайло Iванов кажуть, що це не межа людських можливостей i влiтку мають намiр "позмагатися" з 20 вагонами...

У місті Красний Лиман, що на Донеччині, Професіональна Ліга стронгменів України за підтримки Донецької залізниці організувала змагання "Богатирький Локомотив". Для початку четверо атлетів ПЛСУ - Олександр Лашин, Володимир Муравльов, Михайло Іванов та Михайло Курінний спробували себе у показових вправах :
Найсильніший чоловік України Олександр Лашин шість разів упродовж однієї хвилини підняв колоду «Лог-ліфт» вагою 140 кг, Володимир Муравльов проніс дві валізи вагою 150 кілограмів кожна на дистанцію 20 метрів, Михайло Курінний виконав естафету, впродовж якої проніс 300-кілограмовий колодязь «Тімбер кері» і 5 разів перевернув колесо вагою 300 кг. Нарешті, Михайло Іванов проніс коромисло «Супер-йок» вагою 380 кг на 20 метрів. Усі ці снаряди вражають вагою, однак для атлетів це була всього лиш розминка, адже головне завдання чекало на стронгменів одразу після цього: богатирі парами тягнули зчеплені залізничні вагони на дистанцію 10 метрів. Спочатку Лашин і Курінний протягнули на цю відстань 12 вагонів, перевершивши таким чином досягнення російських атлетів, котрі свого часу протягли 9 вагонів. Одразу ж за першим українським дуетом взялися до справи Володимир Муравльов і Михайло Іванов, котрі дочепили до ешелону ще один вагон: 13 вагонів пара протягла просто таки на крейсерській швидкості, впевнено відібравши у земляків щойно втсавнолений рекорд!

- Це був виклик, -- каже автор рекорду Володимир Муравльов. -- Людина маленька, навiть та, що важить 130 -- 150 кiлограмiв, а вагон великий -- 27 тонн. Хотiлося з ним поборотися. Тим паче, що таке досi було лише в Росiї, там двоє спортсменiв тягнули дев'ять вагонiв. Нам пiшла назустрiч у Донецькiй залiзницi: запитали, скiльки вагонiв ми можемо зрушити з мiсця. Я навiть не знав, що вiдповiсти, бо нiколи такого не робив. Кажу: «Ну давайте спробуємо три». Видiлили нам у тупику три вантажнi вагони. Ми їх з Михайлом Iвановим досить легко протягнули. Наступного тижня попросили вже п'ять вагонiв -- i тi нам пiддалися. Через тиждень нам двом досить легко пiддалися 10 вагонiв. Тодi й вирiшили -- на публiцi будемо тягнути 12 штук.

На змаганнях, якi проходили у мiстi Красний Лиман, що на Харкiвщинi, Лашин і Курінний виступали першими i протягли цi вагони на 10 метрiв. Нам з Iвановим не було сенсу повторювати їхнє досягнення, дочепили ще один, i вийшло 13. Хоча тепер розумiю, що могли б удвох впоратись i з 15-ма вагонами.

- Яку загальну вагу ви подужали?
- Вага вагонiв була рiзною: вiд 24 -- 27 тонн кожен. У сумi вони заважили 320 тонн, або 160 на однi плечi. Наприкiнцi лiта ми з Михайлом Iвановим маємо намiр потягти 20 вагонiв.

- Як реагувала публiка на ваше досягнення?
- Деякi люди, бачучи, як легко пiшли вагони, одразу припустили,що в кiнцi є локомотив, який їх пiдпихає. (Усмiхається). Також були скептики, якi припускали, що вагони стояли пiд нахилом. Проте залiзниця надала нам офiцiйний документ, який свiдчить, що на цiй дiлянцi колiя -- абсолютно горизонтальна. Зрештою, залiзничники самi вибрали для нас цю дiлянку, бо сказали, що не хочуть «цирку».

- Маєте якусь спецiальну технiку, як тягати вагони, чи просто берете силою?
- Коли ми тренувались з п'ятьма вагонами, вони стояли трiшки пiд нахилом. Ми їх зрушували з мiсця лише власною вагою тiла: нахилився -- i вони покотились. На горизонтальнiй дiлянцi це не пройшло. Доводилось лягати всiм тiлом на драбину, вiдштовхуватись ногами i далi руками та спиною дотягувати. Так набагато легше.

Так ми добряче розiгнали вагони, за що дiстали на горiхи вiд начальника вокзалу. Вiн сказав: «Якщо ви ще раз так їх розженете, то не витримає гальмiвний башмак -- i вагони вас просто задавлять». Та вiдмовлятися вiд своєї технiки ми не могли, i залiзничникам довелось пiдстрахуватися допомiжними гальмiвними
засобами.

Олександр Гливинський, Максим КАЧУРIВСЬКИЙ (інтерв'ю газети «Експрес»)