Андрей ФЕДЕЦКИЙ: «Верю в Кварцяного»

Серед тих, хто з трибун луцького стадіону «Авангард» спостерігав за перипетіями галицько-волинського дербі, чи не найважче доводилося рекордсмену «Волині» за кількістю забитих голів за всю історію клубу (91) Андрію Федецькому, син якого Артем є одним з лідерів нинішніх «Карпат».

- Пане Андрію, з якими почуттями ви дивилися гру?

- Краще не питайте. До гри моє серце розривалося навпіл і десь в глибині душі я хотів, щоб була нічия. Але зізнаюся, що вже під час самого матчу батьківські почуття взяли гору і я вболівав за команду свого сина. Все ж мої виступи у складі «Волині» в далекому минулому, нині в клубі я не працюю. Мої сьогоднішні стосунки з футболом пов'язані перш за все з сином, а Артем зараз є гравцем «Карпат».

- Яке враження на вас справила зустріч?

- «Карпати» повністю переграли «Волинь» і отримали заслужену перемогу. Але мене найбільше здивували не «Карпати», в силі львівської команди я не сумнівався й до матчу. Мене неприємно вразила гра «Волині». Луцьку команду завжди вирізняли перш за все бійцівські якості і справжній спортивний характер. «Волинь» майже ніколи не здається без боротьби. Але сьогодні нічого подібного ми не побачили й близько. І це мене дуже здивувало. Такого поганого налаштування на дербі, та ще й на такого сильного суперника, я від волинян аж ніяк не очікував. «Карпати» всю гру робили, що хотіли, і це «Волинь» ще повинна тішитися, що програла лише 0:3.

- Але перший момент створила саме «Волинь». Можливо, якби господарі забили першими, все склалося б по-іншому?

- Я не думаю. По тій грі, як на мене, «Карпати» виграли б за будь-яких обставин. Ви ж самі чудово бачили, що львів'яни сьогодні були повними господарями на полі. Вони робили в грі все, що хотіли, і їхня гра не могла сьогодні нікого залишити байдужим. «Волинь», окрім того моменту, про який згадували, більше нічого й не створила. Так що ні про яку боротьбу сьогодні й мови не було.

- Але ж в кінці матчу лише майстерність Андрія Тлумака дозволила «Карпатам» залишити свої ворота сухими…

- Так то воно так, але на той момент гру вже було зроблено. Коли «Карпати» забили третій гол, вони трохи розслабилися і лише цим я можу пояснити кілька напівмоментів, що створила «Волинь». А так рахунок повністю відповідає тій перевазі, що мали львів'яни. Навіть, можливо, вони мали вигравати і більше, як три м'ячі.

- Кого б ви виділили в складі «Карпат»?

- Напевне, треба виділити Кожанова. Адже Денис зробив «дубль», а міг ще забити стільки ж. Він був насправді дуже активним і показав свій високий клас. Утім, в першу чергу я б відзначив всю команду «Карпат». Сьогодні вони ще раз довели, що найсильнішою їхньою стороною серед решти команд є саме колективні дії. Нині ми побачили у їх виконанні насправді висококласну командну гру. Саме такі дії і приносять «Карпатам» результат.

- А як ви оцінюєте гру свого сина?

- На підготовку до гри Артем, серед тих, хто сьогодні грав у складі «Карпат», мав найменше часу. Адже він лише в середу приєднався до партнерів після матчу за збірну з італійцями. Та й грав він на не зовсім звичній для себе позиції. Хоча йому до подібного не звикати, недаремно його називають універсалом. А зіграв Артем, на мою думку, на своєму рівні.

- Тобто нижче свого, досить високого рівня, він не опустився?

- Вважаю, що ні. Надійно грав у обороні і продуктивно допомагав нападу. Зокрема, зробив передачу Худіку, після якої той забив третій м'яч.

- «Карпати» вже впритул наблизилися до «Дніпра». А за «бронзу» поборотися шанси у них є?

- Якби виграли у «Севастополя», то однозначно були б, і то дуже хороші. Але думаю, є вони й зараз. Адже це футбол. Ну хто, наприклад, міг подумати, що після виграшу в «Динамо» «Дніпро» програє донецькому «Металургу»?! Так само, як ніхто не очікував, що після «Шахтаря» «Карпати» спіткнуться з «Севастополем». Мені здається, що причина тої поразки криється в нефартовості для львів'ян стадіону в Сімферополі. Ви ж подивіться, два чи не найгірших матчі чемпіонату «Карпати» зіграли саме в столиці Криму. Але попереду ще багато матчів. Головне - зосередитися на своїй грі і показувати свій футбол в кожній зустрічі. Тоді й шанси з'являться і вдасться їх використати.

- Давайте повернемося до «Волині». Команда дуже невдало грає в цьому році. А попереду у неї два непростих виїзди…

- На жаль, це правда. Але я вірю в команду, вірю у Віталія Кварцяного. Не сумніваюся, що він зможе тільки йому відомими методами повернути гравців до тієї гри, яку вони показували восени, і все у «Волині» буде добре.