ЛУКАС: «У Львові мені комфортно»

Нинішньої зими «Карпати» уклали контракт з чотирма новобранцями. Чи не найбільший резонанс у пресі викликав перехід до табору і «зелено-білих» іспанського нападника Лукаса. І вже нині багато хто - як серед журналістів, так і серед вболівальників - вірить, що 22-річний форвард суттєво підсилить склад нашої команди і допоможе їй у вирішенні поставлених перед неюзавдань. Сподівання на це у розмові з кореспондентом тижневика «Карпати» озвучив і сам Лукас.

- Мені дуже подобається бути гравцем команди «Карпати». І з кожним днем я все більше переконуюся в тому, що прийняв правильне рішення, коли погодився переїхати в Україну. Я не на словах, а на ділі бачу, що «Карпати» - це справді клуб з амбіціями, який прагне весь час розвиватися і вдосконалювати свою гру. Також мені дуже до вподоби відношення тренера і команди та взаємостосунки між гравцями. Мене, наприклад, прийняли у команді як свого. Думаю, мої слова підтвердять й інші новачки «Карпат». І це важливо з огляду на два чинники. По-перше, це позитивно впливає на мікроклімат і формування колективу однодумців. А в футболі це дуже важливо, бо результату досягає вся команда. А по-друге, допомагає легше переносити навантаження на тренуваннях. А ми зараз дуже багато і важко працюємо.

- Те, що ти приїхав з Іспанії, де сезон у розпалі, полегшило тобі життя на зборах?
- Звичайно, що так. У мене не було жодних проблем одразу втягнутися в робочий ритм занять. А навантаження тренер дає гравцям насправді дуже великі. Проте всі ми добре розуміємо, що це необхідно, бо в іншому разі, не зможемо у кожній грі 90 хвилин діяти з максимальною самовіддачею.

- Чи є для тебе щось незвичне в тренуваннях «Карпат»?
- Думаю, кожен тренер у своїй роботі має свої особливості. От і в «Карпатах» ми виконуємо деякі вправи, з якими раніше не стикався. Але скажу, що з їх виконанням у мене проблем не виникає. Хоча зрозуміло, що не кожного разу все вдається виконувати стовідсотково саме так, як того вимагає тренер. А загалом мені дуже подобається тренувальний процес у моїй новій команді. Для мене він є і цікавим, і корисним. Та й результати уже свої приносить.

- Що ти маєш на увазі?
- Як що? Ми ж виграли в Іспанії турнір Сора del Sol! Невже хтось думає, що це було так просто зробити? Всі наші суперники, як і ми, у кожній грі викладалися повністю. Всі ж бачили, якою засмученою була кожна з команд після поразки від нас. І лише ми щоразу мали нагоду тішитися: спочатку, бо пройшли далі, а насамкінець - бо виграли трофей.

- Незважаючи на неофіційний статус турніру, перемога в ньому є для тебе настільки важливою?
- Гра є гра, і вигравати потрібно прагнути в кожному матчі, в кожному турнірі. Яка різниця - офіційний матч чи товариський? Програвати завжди прикро, хіба ні? А значить, вигравати завжди приємно і радісно.

- Ти майже всі матчі на турнірі грав від першої до останньої хвилини. Тебе не здивувало, що тренер одразу тобі давав стільки ігрового часу?
- Ні. Я, в принципі, перейшов у «Карпати» не для того, щоб просиджувати на лаві запасних. І потім, напевне, десь функціонально я на той момент був краще готовий за інших, тому й проводив стільки часу на полі. Але мені здається, що гру я не псував.

- Багато журналістів вказували, що ти частенько зловживаєш індивідуальною грою і перетримуєш м'яч...
- Я - індивідуаліст?! Абсолютно ні. Просто у вас, у Східній Європі, інший футбольний менталітет. Ваші команди намагаються весь час грати комбінаційно. А у нас, в Іспанії, до цього ще й додається намагання за рахунок індивідуальних дій загострити ситуацію. Я вважаю, що саме через різноманітніші дії, в яких поєднується командна гра з індивідуальною майстерністю, наші клуби та збірні й досягають частіше успіху.

- Що для тебе важливіше - забити гол самому чи віддати результативну передачу партнеру?
- Головне, щоб виграли «Карпати»! Звичайно, я нападник і повинен весь час прагнути забити гол. Але повірте, коли мій партнер буде перебувати у більш зручній позиції, ніж я, то я обов'язково віддам йому м'яча. І коли він заб'є ол, то буду тішитися ні на грам не менше, ніж якби це зробив я сам.

- Також журналісти зазначили, що ти граєш дуже багато лише лівою ногою...
- Так і є, я ж шульга. Я й не приховую, що лівою у мене виходить значно краще. Мене таким створила природа. Не розумію, що в цьому поганого? Он Мессі, також грає майже лише лівою. І що?.. Головне - результат. Коли я буду корисним для своєї команди, то яка різниця, якою ногою я граю.

- Але ж проти «одноногого» гравця захисникам діяти значно простіше.
- Це ще побачимо. Давайте поговоримо на цю тему пізніше, коли я зіграю за «Карпати» трохи більше матчів.

- Згода. Поки що Олег Кононов ставив тебе в нападі і зліва, і справа, і в центрі. А на якій з цих трьох позицій найкомфортніше діяти тобі самому?
- Для мене головне - виходити на поле і грати. Так, я дуже люблю атакувати, такий уже в мене темперамент. Але й в обороні, коли вимагає тренер, я також відпрацьовую по повній програмі. Щодо позиції в нападі, то моє улюблене місце - на правому фланзі. Дуже полюбляю пройти флангом і зміститися в центр. А далі вже діяти за ситуацією: або йти в обіграш і вриватися в карний майданчик, або зробити гострий пас партнеру, або пробити здалеку по воротах.

- Під час перебування на зборах в Іспанії тебе запрошували на радіо Магса. Про що тебе там питали?
- Я їм розповів про свої перші враження від нової команди, від Львова. А вони в свою чергу побажали мені щасливої кар'єри в «Карпатах» і сказали, що будуть слідкувати за моїми виступами в Україні.

- І що ти розповів про Львів?
- Сказав, що мені там комфортно, що мене дуже добре прийняли і в клубі, і в команді. Ще про українську кухню розповідав, що вона смачна, але не настільки, як іспанська.

- До речі, яку страву найбільше любить Лукас?
- Ту, в якій побільше м'яса. А ще люблю фрукти, особливо персики, і солодке.

- Зайву вагу набрати не боїшся?
- Харчування на мою вагу не впливає. Я не є товстий. І до того ж я дуже багато працюю на тренуваннях.

- Житло у Львові собі вже знайшов?
- Цим питанням цікавився, але остаточно ще не визначився. От приїду з Туреччини, тоді щось підберу. Але мені потрібно велике помешкання, бо до мене частенько будуть приїжджати друзі з Іспанії.

- А дівчина твоя буде з тобою у Львові?
- Моє серце наразі вільне. Та й взагалі у мене поки що в голові лише футбол.

- Твоя половинка має бути обов'язково іспанкою?
- Та ні, головне, щоб ми одне одного кохали і щоб нам вдвох було добре.

- То можливо, ти її зустрінеш у Львові?
- Коли трапиться саме так, то я це сприйму як подарунок від Бога.

Р.S. Автор вдячний перекладачу ФК «Карпати» Борису Худишу за допомогу в процесі спілкування з Лукасом.

Іван ДУПНАК, Галичина спортивна