КРИВОШЕЕНКО: «Почему бы не победить четыре раза подряд?»

Півзахисник «Іллічівця» Іван Кривошеєнко − один з героїв 16-го туру Епіцентр Чемпіонату України. Його команда здобула переконливу перемогу в Донецьку над «Металургом».

− Іване, яскравій перемозі передувала розгромна поразка від «Динамо». Як її пережили?

− Всім у нашій команді неприємно було долучитись до історичного результату. Адже раніше такого рахунку Чемпіонати України ще знали. Настрій був поганий у всіх. Напевно, він і став приводом для відставки Іллі Близнюка. Весь тиждень мовчки готувались до зустрічі з «Металургом». І, судячи з результату, попрацювали недаремно.

− Будь ласка, трохи докладніше про тренерську відставку і про нового наставника «Іллічівця»…

− Наступного дня після матчу з «Динамо» Ілля Владиславович зустрічався з керівництвом клубу і за підсумками зустрічі прийняв рішення піти зі своєї посади. Президент не став затримувати Близнюка. Можливо, це було й поспішне рішення. Принаймні, гравці з команди висловили прохання повернути наставника, але наслідків воно не мало. Олександр Волков раніше працював з нами другим тренером. Тож з тренувальним процесом і можливостями кожного футболіста добре знайомий. У нашій підготовці нічого не помінялось. Що буде далі з посадою головного тренера, поки що нам невідомо.

− Чи пов'язаний той неприємний рахунок з «Динамо» із наступною перемогою?

− Колись раніше, за часів тренерства Миколи Павлова, «Іллічівець» вже програвав у кубковому матчі тим же «динамівцям» − 1:8. Але тоді ми зробили правильні висновки − можна сказати, що винесли користь з провальної зустрічі. Хочеться, щоб так було і зараз. Я взагалі живу за принципом: «Що не робиться − все на краще». Тож нікому зараз не потрібно було пояснювати, що реабілітуватись ми можемо тільки позитивним результатом. І окрім нас самих, ніхто у цьому допомогти не зможе.

− Які складові перемоги у Донецьку?

− Головне, що кожний зіграв дисципліновано і на максимумі власних можливостей. Виконання тренерської установки − один з чинників перемоги. Не стану приховувати: не обійшлося без везіння. Все ж таки заробили та забили два пенальті. У наші ворота Віталій Годулян призначив і відмінив 11-метровий. Він все зробив правильно, але не завжди судді виправляють власні помилки. За рахунку 1:0 Джордже Лазіч не реалізував вихід сам нам. Сукупність обставин призвели до саме такої перемоги над «Металургом».

− Чи можна назвати той момент, коли ти заробив пенальті вирішальним у матчі?

− Ні, це лише частина спільних зусиль. Безперечно, нам стало легше на початку другу тайму, адже тоді ми повели 2:0. Але були випадки (і не так давно) у зустрічі проти «Таврії», коли перемагали з таким же рахунком, але розгубили перевагу і зіграли 2:2.

− Якби був вибір, залишити останні два результати без змін або поміняти їх на дві мінімальні поразки, що б ти відповів?

− Хотілося перемогти і у Києві, і у Донецьку. Але якщо питання ставити саме таким чином, то нехай все залишалось би, як і сталось насправді.

− Іване, які найближчі плани команди, зокрема, на наступний матч проти команди Миколи Павлова?

− Апетит приходить під час їжі. І три матчі, що залишились, дуже важливі, аби піти на зимовий відпочинок з більш гарним настроєм. Розумію про підтекст зустрічі з командою Павлова, але поки що нам невідомо, хто надалі обійме тренерську посаду у «Іллічівці» − Павлов, Безсонов чи, може, залишиться Волков. Ми перемогли донецький «Металург», який знаходиться зараз не у кращому стані. Але там зібрані класні футболісти. Ті суперники, які нам ще будуть протистояти у листопаді, не сильніші за донеччан. Отож налаштовуємось на перемоги. Чому б не перемогти чотири рази поспіль?

Sport.ua