В Киеве прошел марш «За украинский футбол!»

7 вересня 2010 року у Києві футбольні вболівальники за підтримки Всеукраїнського об'єднання «Свобода» провели Марш «За український футбол!» від стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського до приміщення Федерації футболу України. Марш підтримали близько п'яти тисяч активістів, серед яких «свободівці» та українські футбольні вболівальники.

Ходу футбольні фанати розпочали з гімну України і супроводжували гаслами: «Україні - український футбол!», «Суркіса на мило!», «Суркіса в Росію!», «Ні об'єднанню чемпіонатів!», «Футбол - народна гра, а не іграшка в руках олігархів!», «ФФУ - московські шавки!», «Геть совковий чемпіонат!», «Ми не хочемо ні в Грозний, ні у Владивосток!», «Легіонери забирають українську перспективу!», «Натуралізація - смерть для українського футболу!», «Ви хочете таку збірну: Мумбо-юмбо, Мака-ка?», «Геть мєнтовський бєспрєдєл!».

Марш завершився мітингом, на якому були озвучені вимоги українських вболівальників до Федерації футболу України, серед яких:

1. Не допустити об'єднання чемпіонатів та кубків України та Росії та припинити усякі дії в цьому напрямку.

2. Максимально обмежити кількість легіонерів в українських клубах усіх ліг.

3. Заборонити натуралізацію іноземних гравців та їхні заявки до всіх національних збірних України, окрім футболістів українського походження.

4. Припинити міліцейське свавілля на стадіонах, скоротити кількість міліції під час матчів і запровадити європейську практику стюардів.

5. Допустити безперешкодне використання патріотичної символіки на стадіонах.

6. Дозволити контрольоване використання піротехнічних засобів під час матчів.

Українські вболівальники також передали листа Президенту Федерації футболу України Григорію Суркісу. Текст листа подаємо нижче.

«Пане Суркісе! Сподіваємось, що Вам не потрібно пояснювати, чим є футбол для мільйонів українців, які вболівають за наші команди та національну збірну. Для багатьох вболівальників - це не лише свято, подароване цією чудовою грою, але й пристрасть, яка спонукає перейматися проблемами футболу, які стоять на заваді його розвитку.

Деякі з них є задавненими - це і засилля легіонерів, і корупційне суддівство, і міліцейське свавілля.

Проте сьогодні постала загроза для українського футболу, через яку він не лише втратить своє яскраве обличчя, але й взагалі може зникнути як явище. Ідеться про ідею «об'єднання українського та російського футбольних чемпіонатів», що, по суті, є поверненням до совєцького минулого. Авторами цієї маячливої ідеї стали власники найбільших клубів країни «Шахтаря» та «Динамо» - Р.Ахметов та І.Суркіс, що стало доказом їхньої жадоби наживи та вислужування перед Кремлем.

Навіть у дрімучі часи совка футбол був ареною змагання між Україною та Росією, між Києвом та Москвою, давав змогу українцям проявляти свої національні почуття. Після проголошення Незалежності України футбол став одним з факторів національного самоусвідомлення та національної гордості. Тому об'єднання чемпіонатів - це злочин проти українського футболу та українських вболівальників.

Іншою проблемою у нашому футболі є засилля чужинців. Легіонери і натуралізовані чужинці стають на заваді розвитку українського футболу, перетворюють його на дорогу іграшку в руках олігархів. Саме тому нагальною вимогою часу є заборона натуралізації іноземних гравців та їхніх заявок до всіх національних збірних України, окрім футболістів українського походження.

Окремою проблемою для українських вболівальників є брутальне міліцейське свавілля на стадіонах, яке супроводжує футбольні матчі впродовж усіх років Незалежності. Останні події на матчі в Хмельницькому - лише характерна ілюстрація того, що без усунення міліції зі стадіонів про жодне цивілізоване проведення Євро-2012 говорити не варто. Міліціонери розглядають вболівальників як злочинців, а наші емоції під час матчів трактують як злочини, які потрібно зупиняти, застосовуючи спецзасоби.

Міліцейське свавілля також проявляється у незаконній та негласній забороні на використання патріотичної символіки на стадіонах. Міліція забороняє приносити із собою прапори та банери з патріотичними гаслами, а в разі їхньої появи на трибунах вилучає, застосовуючи силу. Це неприпустимо, бо футбол як народна гра допомагає виховувати національну гордість, а присутність патріотичної символіки цьому сприяє щонайліпше».

www.svoboda.org.ua